Як правильно довожу чи доводжу

Как написать докладную записку правильно


Бесплатная юридическая консультация:

Многие относятся к докладным запискам, как к формальности, отнимающей время и нервы. Но встречаются ситуации, когда эта формальность способна уберечь работника от несправедливых претензий руководства.

Оглавление:

Задокументированные прошения в любой момент подстрахуют вас от неприятностей, чего нельзя сказать о просьбах, изложенных в устной форме, которым даже не всегда придают значение. Таким образом, эти документы подтверждают факт взаимоотношений, их регистрируют как исходящую документацию.

Что такое докладная записка?

Докладная записка – это важный документ внутренней коммуникации, без него не обходится ни одно влиятельное учреждение. Для нормального функционирования организации образец докладной записки должен находится под рукой почти у всех работников. Отличие ее от служебной записки в том, что она имеет иерархическую направленность, то есть всегда поступает от подчиненного к вышестоящему руководству. Записка выступает документом информационного характера, которую пишут с целью вовремя проинформировать начальство вышестоящей инстанции или другого структурного отдела о событиях, влияющих на устойчивость системы менеджмента на предприятии.

Докладная имеет юридическую силу, потому что её цель не только проинформировать руководство организации, но и побудить к выносу определенного решения по озвученной ситуации. Составляется документ по личной инициативе сотрудника или же по требованию руководителя. Код записки согласно классификатору управленческой документации —по ОКУД. В документе должна быть четко описана возникшая проблема, а так как он имеет юридическую силу, то в нем должны отсутствовать орфографические и юридические ошибки.

В документе не только обстоятельно излагается происшествие, но и пишется вывод с приведением вариантов урегулирования ситуации. После этого руководитель обязан изучить документ и наложить свою резолюцию. В последующем эта резолюция выступает основанием для утверждения и осуществления различных мер (наложения взыскания, вынесения поощрения и т. п.). Таким образом, докладная записка — это элемент обратной связи между руководителем и подчиненным.


Бесплатная юридическая консультация:

Цели докладных записок

Основные цели, преследуемые при формировании этого документа:

  • Повысить эффективность личной работоспособности. Когда работнику что-то мешает, и он предлагает пути решения этой проблемы.
  • Исправить ситуацию. Когда работнику известны определенные факты, не касающиеся его лично, но, по его мнению, мешающие стабильной и эффективной работе. Пишется докладная руководству, чтобы ситуация была разрешена в ближайшее время.
  • Снять с себя ответственность. Если работник донес какую-то информацию до вышестоящих лиц и хочет снять с себя ответственность за исправление происшествия. После этого претензий к составителю быть не должно.
  • Защититься, когда ущемляются права. Тут записка выступает попыткой мирного урегулирования инцидента.

Виды докладных записок

Они бывают двух типов:

  1. Внутренняя — пишется по желанию работника или его начальника с целью увеличить эффективность работы фирмы. Подпись здесь ставит автор. Раз документ считается внутренним, то, оформление осуществляют на бумаге формата А4.
  2. Внешняя — направляется в вышестоящие инстанции. Такой тип подписывает только руководитель компании,а печатается он на фирменном бланке.

В обоих случаях дата ставится в день написания и подписания.

По содержанию записки разделяют на:

  • Информационные — как правило, составляются регулярно, они детально информируют о способах и особенностях проведения работы. Также с их помощью можно донести до руководства идеи по улучшению рабочего процесса.
  • Отчетные — сообщают об итогах исполненного распоряжения в конкретный период. Составляют их, как правило, работники самого низкого звена.
  • Инициативные — те, где работник предлагает начальству вынести определенное решение в связи с конкретными событиями – нарушениями, простоями и т. д.

Нередко среди докладных приходится писать начальству «репрессивные» записки, на сотрудников хамов и лентяев. Составлять их следует особо внимательно, потому что даже малейший недочет способен привести к неприятностям в дальнейшем. Нарушение дисциплины, является поводом для финансового взыскания, только для этого в документе должны быть приведены веские аргументы. Неправильно сформулированный документ можно подать в суд, пожаловавшись на то, что начальство злонамеренно ущемляет права специалиста. Поэтому важно знать, как написать докладную записку правильно.

Структура документа

Докладная записка включает два или три смысловых раздела:


Бесплатная юридическая консультация:

  1. Фактическая часть, где констатируют причины инцидента побудившие для ее формирования с подробным изложением сопутствовавших обстоятельств.
  2. Аналитическая — представляет анализ ситуации с потенциальными последствиями происшествия и различными вариантами устранения проблемы.
  3. Резюмирующая часть, где докладчик описывает свое мнение, приводит убедительные доводы и рекомендует принять какие-то конкретные действия по разрешению инцидента. А после руководитель сам решает, какие санкции предпринять. Так как у начальства нет времени на разбирательства, то чаще всего оно, соглашается с предложениями автора не вникая в подробности.

Составлять докладную записку можно как в текстовом, так и в табличном варианте. Аналитический раздел в документе может отсутствовать в зависимости от вида вопроса. В таком случае документ имеет только фактическую часть и вывод с решениями проблемы. При помощи него можно вносить не только предложения по улучшению каких-то производственных процессов, но и выразить свое недовольство с принятыми мерами. Прежде чем приступить к оформлению докладной, нужно четко сформулировать проблему или свою точку зрения и уже потом начинать ее изложение на бумаге.

Вообще, в организациях должен быть установлен специальный шаблон по написанию докладной записки, на который должны опираться сотрудники. Если по каким-то причинам он отсутствует, то доводим до вашего сведения образец общего оформления документа. Изменяется только внутренняя часть записки в зависимости от характера содержания.

Внутренняя записка включает реквизиты согласно ГОСТу:

  • полное наименование структурного подразделения или рабочего отдела, откуда поступает информация;
  • дата составления документа;
  • название документа;
  • инициалы адресата;
  • непосредственно сам текст;
  • подписьсоставителя.

Название вида документа пишется большими прописными буквами, оно, может, находиться по центру или от границы левого поля.

Обязательными реквизитами внешней докладной записки являются:


Бесплатная юридическая консультация:

  • полное наименование предприятия;
  • место составления (географический адрес и наименование структурного подразделения);
  • в левом верхнем углу ставят дату и номер регистрации документа. Дата оформляется арабскими цифрами или буквенно-цифровым способом;
  • заголовок (начинающийся со слов «Касательно…», «О…»);
  • текст;
  • инициалы составителя и занимаемая должность;
  • подписьруководителя предприятия и ее расшифровка;
  • номер телефона руководства.

Составить докладную имеет право каждый, кому выпала в этом необходимость, важно только знать, как составить правильно документ, чтобы ваши последующие действия не вышли за рамки закона. Это касается как обычных рабочих, так и отдела кадров в любой бухгалтерии. Документ – это как весомое подтверждение действий, в том что они были совершены обоснованно. Часто службы различных инстанций производят проверки государственных учреждений. Это необходимо для контроля правомерности денежного оборота бюджетных средств. Докладные записки в подобных ситуациях выступают серьезным обоснованием. А когда в компании было зафиксировано безосновательное начисление премии или, наоборот, удержание заработной платы, то на нее накладываются штрафные санкции.

В связи с, чем составляются докладные записки

Рассмотрим за что могут составляться докладные:

  1. Записки,связанные с финансово-хозяйственной деятельностью учреждения.
  2. Прогул, когда сотрудник не явился на производство, в записке просится привлечь его к выговору или штрафу.
  3. Нарушение должностных обязанностей, где в резюмирующей разделе требуется наложить на нарушителя дисциплинарное взыскание.
  4. Документ на имя руководителя предприятия об оскорблении чести и достоинства.
  5. Нарушение трудовой дисциплины, если работник покинул рабочее место раньше положенного времени.
  6. Если сотрудник появился на работе в пьяном виде или под наркотиками.
  7. Если нужно выдать премию. Тогда предлагаются и виды поощрения работника на основании внутренней документации учреждения.

Докладные записки на сотрудников

Чаще всего на предприятиях оформляются докладные, связанные с нарушением сотрудниками трудовой дисциплины. Сюда относится: нахождение на рабочем месте в нетрезвом виде, отлучка во время рабочего процесса, нарушение внутренних уставов и т. д. За такие инциденты работнику может быть не только выговор, но и увольнение с административной ответственностью. Если у вас сложилась непонятная ситуация при составлении докладной на сотрудника, то лучше проконсультироваться с юристом или кадровиком насчет всех тонкостей, так как наказание за счет них можно смягчить. Как пример, если работник не был на рабочем месте больше 4 часов — это прогул, а если меньше, то это отлучка, которая карается не так строго. Так или иначе, перед тем как приступать к составлению записки, нужно принять от работника объяснительную, где он излагает причину, подтолкнувшую его на проступок.

Записка о наказании работника составляется на основании его письменного объяснения, которое потом рассматривает вышестоящее должностное лицо. Когда виновник не хочет предъявлять объяснительную, на него составляют акт. Если на производстве произошел несчастный случай, то проводит расследование специальная комиссия, которая осуществляет экспертизу и передает дело в прокуратуру. После, результаты вносят в акт и вписывают возможные виды мер наказания. Как пример, кража: для того чтобы процедура увольнения была законной проводят расследование. В любом случае, задача докладчика при составлении докладной записки — описать только факты, без приукрашиваний, чтобы руководитель мог четко увидеть ситуацию. Часто объяснительные от работников считают удовлетворительными и выносят просто выговор, но если виновник не счел нужным написать объяснительную о прогуле или опьянении, его увольняют без разбирательств.

Из-за того, что оскорбление — это административное нарушение, то о написании докладной записки по факту оскорбления на рабочем месте, хочется рассказать отдельно. В этом случае составление документа предполагает взять во внимание ряд тонкостей обязательных к учету. Неуважительное отношение к коллегам влияет на качество работы системы, от этого возникает дестабилизируемая психологическая обстановка в коллективе отчего и теряется имидж организации. Различного рода угрозы пресекаются не только наложением штрафа, но и исправительными работами.

Чтобы пресечь нарушителя начальство должно быть оперативно поставлено в известность. Непристойное поведение на работе – недопустимый элемент во взаимоотношениях коллектива. В документ нужно внести не только подробное описание инцидента, но и просьбу о наказании для нарушителя, чтобы в дальнейшем такого не повторилось. Стоит принять к сведению, что если руководство проигнорировало докладную об оскорблении и не приняло соответствующих мер, это карается административными штрафами.


Бесплатная юридическая консультация:

Примеры «Докладные записки на сотрудников»

Если вы не знаете, как написать докладную записку на сотрудника, то образец представлен ниже:

  1. Сначала пишем описание подразделения: «Аналитический отдел Института аграрных исследований».
  2. После идет шапка документа: «Руководителю аналитического отдела Якову О.В. от старшего специалиста Матросова И.И.».
  3. Пишем именование документа: «Докладная записка о нарушении трудовой дисциплины».
  4. Теперь излагается суть проблемы: «Довожу до вашего сведения, что старший специалист Матросов Иван Иванович 03.07.2016 явился на работу с опозданием на 3 часа. Объяснительную нарушитель не предоставил, а на просьбу ее составить ответил оскорблением. Так как подобные нарушения происходят часто, предлагаю принять соответствующие меры с вынесением выговора».
  5. Ставится дата и подпись с расшифровкой.

Пример докладной записки по факту нарушения финансово-хозяйственной деятельности

Генеральному директору ООО «ВЕРШИНА» Петрову Леониду Яковлевичу Главного бухгалтера организации Нестеренко Нины Дмитриевны

В ходе проверки финансово-хозяйственной деятельности отдела продаж, была выявлена финансовая недостача в размере 67548,37 рублей (шестьдесят семь тысяч пятьсот сорок восемь рублей тридцать семь копеек).

Прошу потребовать с руководителя отдела продаж, Семенова Александра Дмитриевича, предоставление в бухгалтерский отдел документальной отчетности о финансовой деятельности отдела продаж. Дата 08.11.2016 Подпись расшифровка.


Бесплатная юридическая консультация:

Кроме того, докладные записки могут составляться на учеников, как мера воздействия, в воспитательных целях. Здесь документ составляет педагог директору или заучу учебного учреждения.

Например: О прошении перевода учащегося

Довожу до вашего сведения, что, несмотря на проведенные воспитательные беседы и общение с родителями, ученик 8а класса Сидоров И.И. продолжает нарушать дисциплину. 6 октября им было разбито окно в классе математики, а 7 октября был сорван урок химии.

В итоге остальные ученики, вместе с Сидоровым И.И. не могли получить знания. По этому поводу предлагаю рассмотреть решение педагогического совета о переводе Сидорова И.И. в другую школу.

Образец для составления докладной записки о хамском поведении сотрудника и оскорблении:


Бесплатная юридическая консультация:

Отдел бухгалтерского учета Начальнику ООО «ГРАЧ» Ю. И. Иванову Докладная записка 04.05.2016 №11 Об оскорблении на рабочем месте Обращаю ваше внимание на то, что 03.05.2016 бухгалтер, Николенко Олег Павлович, использовал нецензурные слова, носящие оскорбительный характер, указывал на социальный статус и публично угрожал.

Прошу рассмотреть возможность привлечения Николенко О. П. к административной ответственности. Ревизор отдела бухгалтерского учета (подпись) Ефремов Г. А.

Источник: http://101biznesplan.ru/spravochnik-predprinimatelya/rabota-po-najmu/kak-napisat-dokladnuyu-zapisku-pravilno.html

Як правильно довожу чи доводжу

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник — понадтлумачень із СУМ* та понадтлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник) для більше ніжслів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну «паспортну» (КМУ 2010) транслітерацію. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База «антисуржика» містить понад 700 слів та виразів.

* СУМ — Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Бесплатная юридическая консультация:

Источник: http://slovnyk.ua/?swrd=%C4%EE%E2%EE%E4%E8%F2%E8&x=0&y=0

Службова записка доводжу до вашого відома про невиконання

Внутрішня інформація поширюється за допомогою спеціальних інформаційно-довідкових документів, одним із видів яких є доповідна записка. З нею звертаються до людей, які займають вищі посади, з тим, щоб довести до відома про ті чи інші факти для спонукання до прийняття певного рішення.

Доповідна записка як внутрішній документ має певні принципи складання, залежні від її мети. Розкриємо, як саме слід складати доповідні в тих чи інших робочих ситуаціях.

На вибір три різних зразка доповідних записок на співробітника

Законодавство не виділяє ті чи інші типи службової інформації, тому з терміном «доповідна записка» ви не зіткнетеся в текстах таких нормативних актів, як Трудовий кодекс. Це певний «внутрішній код», який використовується для зручності трансляції інформації між різними членами однієї організації, нарівні зі службовими і пояснювальними записками.


Бесплатная юридическая консультация:

Номер доповідної записки по ОКУД

Цей вид службової інформації, на відміну від інших типів записок, адресується виключно вищим посадам, уповноваженим особам, начальству — тобто людям, які приймають реальні рішення. Інформація, що міститься в такій записці, як раз і покликана викликати до життя будь-яку дію, яке саме — залежить від мети доповідній і містяться в ній відомостей і пропозицій.

Доповідна призначена для передачі відомостей «по вертикалі», а службова записка передає інформацію між рівними за статусом працівниками. На відміну від доповідної, службова записка не передбачена ОКУД. Пишеться працівником з власної волі.

Відмінність від пояснювальної записки

Пояснювальна записка також направляється «по вертикалі», але кардинально відрізняється метою, заявленої в самій назві документа: пояснити ту чи іншу ситуацію, що склалася, щоб вирішити питання про винність або невинність працівника. Тобто, як і в доповідній, представник вищестоящої посади збуджується до прийняття рішення, але це рішення стосується тільки дисциплінарних порушень. У ОКУД має свій код, як і доповідна. Пишеться на вимогу начальства.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Доповідна записка, в залежності від обставин, може бути написана за власною ініціативою або за вказівкою уповноважених осіб. Цей документ несе юридичну силу.


Бесплатная юридическая консультация:

Головне призначення доповідних — проінформувати керівництво і спонукати до подальших дій. Конкретні функції, які може виконувати доповідна записка, можуть бути різними:

  • врегулювання виниклої проблеми виробничого або адміністративно-господарського характеру;
  • раціоналізаторські пропозиції щодо поліпшення виробничої діяльності;
  • донесення до керівництва думки з приводу прийнятого рішення (найчастіше таким чином виражається згода);
  • пояснення своєї позиції при виникненні конфліктної ситуації з колегами або безпосереднім начальством;
  • регулярні звіти про хід виконання робіт;
  • скарги в разі відмови співробітників виконувати розпорядження безпосереднього начальства;
  • розгляд з приводу неправомірного делегування обов’язків;
  • доведення до відома керівництва інформації про порушення трудової дисципліни і розпорядку;
  • інформація про події, в результаті яких сталися або могли статися матеріальні втрати або фізичну шкоду;
  • позитивні моменти, на які потрібна реакція керівництва.

Класифікація доповідних записок

Якщо розглядати цей вид службової документації з різних позицій, можна виділити кілька найбільш часто вживаних різновидів доповідних.

  1. зміст. Залежно від того, які саме відомості містить доповідна, можна виділити:
    • інформує — доносить до начальства необхідні для прийняття рішення відомості, наприклад, про хід робіт, про що виникли нюанси, способах дій; як правило, подається регулярно аж до завершення проекту;
    • звітна — доповідає про завершення будь-якого етапу робіт для отримання подальших вказівок і, при необхідності, нормалізації ситуації;
    • ініціативна — автор вносить свої пропозиції на підставі повідомлених ним відомостей.
  2. адресат. Від того, кому саме прямує доповідна, залежить її вид:
    • зовнішня — надсилається керівництву іншої установи;
    • внутрішня — адресована вищим особам всередині організації.

ДО ВІДОМА! Для внутрішньої і зовнішньої доповідних характерна суттєва різниця в оформленні: для останніх обов’язковий бланк організації.

Теоретично, правом скласти доповідну записку володіє будь-який співробітник організації. Практично, при її подачі дотримується принцип субординації. Начальник структурного підрозділу пише доповідну на ім’я генерального директора. Нижчі співробітники повинні вирішувати виникаючі ситуації спочатку зі своїм безпосереднім керівництвом. А вже воно, якщо вважатиме за потрібне, доведе інформацію до відома дирекції. Припустимо звернення безпосередньо, але тоді доповідну повинен завізувати безпосередній керівник.

Виняток становить випадок, коли доповідна записка складається в зв’язку зі скаргою на самого начальника структурного підрозділу. У таких випадках будь-який співробітник може прямо звернутися до вищого керівництва.


Бесплатная юридическая консультация:

Як грамотно скласти доповідну

Незалежно від того, до якого виду належить доповідна, в структурі є певні моменти, які є обов’язковими до дотримання. Як правило, в доповідній можна виділити три самостійні частини.

  1. Факти, події, причини, що спонукали написати доповідну. Ця частина повинна дати читачеві відповідь на питання «Що сталося?».
  2. Міркування автора з приводу ситуації, що склалася, його пропозиції, варіанти можливих рішень.
  3. Висновки і рекомендації автора записки.

Як і будь-який діловий документ, доповідна записка в своїй основі повинна підкорятися вимогам, викладеним в Гості 6.«Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ».

ВАЖЛИВО! Якщо даний документ буде складений невірно, він може бути визнаний юридично недостовірним і, таким чином, втратить силу доказу при вирішенні спірних моментів.

Оформляємо внутрішню доповідну

Внутрішня доповідна записка може бути написана або надрукована на звичайному аркуші формату А4. Спеціального бланка для неї не потрібно. Реквізити, які прийняті для цього виду внутрішньої документації:

  • назва підрозділу, що адресують записку — розміщується в верхньому лівому кутку;
  • одержувач записки — його ПІБ (досить ініціалів) та посаду треба вказати в верхньому правому куті;
  • назва документа великими літерами посередині листа — ДОПОВІДНА ЗАПИСКА (допускається розташування по лівому краю поля аркуша);
  • нижче розміщується дата в форматі дд.мм.рррр арабськими цифрами — це день підписання документа;
  • коротка суть доповідній;
  • зміст трьома відокремленими блоками;
  • на останньому рядку ставиться підпис автора з розшифровкою і назвою посади.

Особливості оформлення зовнішньої доповідної

Зовнішня доповідна записка — вихідний документ. Її потрібно складати на фірмовому бланку організації. Крім перерахованих вище відомостей, зовнішня доповідна повинна містити таку інформацію:


Бесплатная юридическая консультация:

  • відомості про організацію-відправника;
  • присвоєний документу номер;
  • місто, в якому складена доповідна;
  • підзаголовок (пишеться нижче назви документа і починається зі слів «Відносно . » або «О . »).

Інші елементи — назва документа, дані адресата, текст доповідної, підпис автора — оформляються так само, як і у внутрішній доповідній.

Отримавши доповідну записку, взявши до уваги викладені в ній факти, керівник приймає певне рішення. Свою волю він висловлює в формі резолюції, яку розміщує на аркуші з текстом доповідної записки. Дана резолюція є підставою для виконання прийнятого рішення.

Конкретні зразки доповідних записок

Практика закріпила кілька типів доповідних, найбільш часто зустрічаються в побуті організацій. Розглянемо їх особливості та наведемо приклади складання.

Доповідна про порушення трудової дисципліни

Такий документ є офіційним підтвердженням дисциплінарного проступку співробітника. Для того, щоб стало можливим накладення на нього дисциплінарного стягнення, керівництво потрібно повідомити про порушення. Для цього і використовується даний тип доповідній. У ньому містяться відомості про проступок та прохання про прийняття відповідних заходів.

Приклад доповідній про порушення трудової дисципліни


Бесплатная юридическая консультация:

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА № 1

Про порушення трудової дисципліни (прогул)

Справжнім доводжу до відома керівництва, що позавчора, 04.11.2016 р, співробітницею відділу кадрів Валерьевой Тетяною Олегівною допущено грубе порушення трудової дисципліни. Після обідньої перерви, що завершився о 14:00, вона не повернулася на своє робоче місце і була відсутня до кінця робочого дня (з 14:00 до 18:00). Виправдувальних документів і задовільних пояснень своєї відсутності Т.О. Валерьева протягом наступних двох днів не надала.

У зв’язку з допущеним грубим порушенням трудової дисципліни, пропоную оголосити Т.О. Валерьевой догану із занесенням в особову картку.

Начальник відділу кадрів (підпис) Р.В. Сухаревский


Бесплатная юридическая консультация:

Доповідна записка про невиконання працівником своїх посадових обов’язків

Цей документ покликаний донести до керівництва інформацію про те, що працівником неналежним чином виконані або не виконані зовсім його професійні обов’язки. У фіналі документа міститься прохання про дисциплінарне вплив. Без такої доповідної будь-які санкції щодо співробітника можуть бути визнані необгрунтованими.

Приклад доповідній записка про невиконання посадових обов’язків

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА № 2

Про невиконання посадових обов’язків

Цим документом доводжу до вашого відома, що інженер відділу метрології Антон Петрович Райсфейдер допустив порушення графіка перевірок приладів обліку електроенергії (НЕ проконтролював виконання затвердженого графіка), що спричинило накладення на організацію штрафу державним інспектором з контролю над приладами обліку.


Бесплатная юридическая консультация:

У зв’язку з допущеним порушенням пропоную оголосити А.П. Райсфейдеру догану із занесенням в особисту картку і не нараховувати йому премію за результатами роботи за наступний місяць.

Головний метролог (підпис) П.К. Желтковскій

Доповідна записка про некоректну поведінку співробітника

Цей різновид доповідної записки інформує начальство про неприпустиме поведінці образливого характеру на робочому місці. Пропоновані заходи впливу повинні бути спрямовані не тільки на вимогу покарати винуватця, але і не допускати подібних ситуацій в подальшому.

Приклад доповідної записки про неприпустиме поведінці співробітника

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА № 3

Про некоректну поведінку співробітника


Бесплатная юридическая консультация:

Доводжу до вашого відома, що 24.08.2016 р бригадиром озеленювачів території Зайковським В.І. було допущено некоректну поведінку на адресу заступника начальника адміністративно-господарського відділу Антоніни Павлівни Фіногеновой. Зайковский В.І. допустив нетактовне зауваження щодо зовнішнього вигляду А.П. Фіногеновой, додавши образу нецензурними виразами. Слід зазначити, що це не перше грубе висловлювання Зайковського В.І. на адресу співробітників відділу, що порушує робочу обстановку і провокує конфліктні ситуації.

Прошу залучити Зайковського В.І. до дисциплінарної відповідальності за некоректну поведінку на робочому місці.

Начальник адміністративно-господарського відділу (підпис) Неклюев М.Л.

Як правильно написати доповідну записку на співробітника

В процесі роботи організації виникають ситуації, коли керівникам підрозділів та іншим співробітникам необхідно донести до керівництва різні відомості. Зробити це потрібно в письмовому вигляді. Для цього використовується або службові, або доповідні записки.

Доповідна записка — це документ, в якому працівник підприємства доводить до відома керівництва будь-яку інформацію. У цьому полягає її головна відмінність від службової записки, в якій працівники просять керівництво про що — небудь.


Бесплатная юридическая консультация:

Найчастіше вони зустрічаються в кадровому діловодстві, оскільки інформація, Доводимо до відома керівництва, майже завжди стосується співробітників організації. Вони є первинним документом, на підставі якого пізніше складаються інші документи і проводяться різні заході (накази, службові розслідування).

Доповідні записки складаються керівниками відділів і підрозділів. Потім вони відправляються до вищестоящому начальнику. Їх може писати і простий співробітник.

При їх підготовці необхідно дотримуватися таких правил:

  • співробітник не може писати доповідну записку «сам на себе», тобто в складеному документі, особа, її склало, не може бути тим, про кого доповідають керівництву;
  • можна написати або про нижестоящем співробітника, або про рівне в ієрархії підприємства.
  • завжди пишеться на адресу вищого керівництва;
  • навіть якщо в титульному аркуші вказано прізвище керівника підприємства, службова записка спочатку передається безпосередньому керівництву працівника її написав.

Всі вищевказані принципи не регламентовані законодавством, вони склалися в практиці діловодства.

Доповідна записка пишеться у випадках коли потрібно довести до вищого керівництва відомості:


Бесплатная юридическая консультация:

  • про порушення працівниками трудової дисципліни або посадової інструкції;
  • про що відбулися порушеннях, рішення за якими може прийняти тільки керівник.

Іншими словами, вона носить інформаційний характер і передбачає, що подальший порядок дій визначає саме вище керівництво.

Якщо дотримуватися всіх правил діловодства, то необхідно дотримуватися такого порядку передачі доповідної записки:

  1. Оформлення записки.
  2. Її передача безпосередньому керівнику. Якщо записка передається відразу керівнику організації, то її необхідно передати через секретаря, який її реєструє.
  3. Після того, як керівник приймає рішення по документу, він ставить на ньому резолюцію і передає назад секретарю.
  4. Секретар відправляє її працівнику, який повинен виконувати зазначені резолюції.
  5. Після того, як проблема, зазначена в записці, вирішена, вона відправляється на зберігання.

Такий порядок строго дотримується, як правило, тільки якщо підприємство велике. У невеликих компаніях ця система спрощена і доповідні відправляються відразу керівнику організації.

Доповідні записки повинні оформлятися відповідно до правил діловодства.

Уніфікованого бланка для оформлення таких документів не передбачено, її складають або на бланку підприємства, або на простому аркуші паперу.


Бесплатная юридическая консультация:

Скласти її можна від руки, або надрукувати на комп’ютері.

У будь-якому випадку, якщо доповідна записка буде містити всі необхідні реквізити, вона буде мати силу документа, незалежно від того в якому вигляді вона складена.

Деякі організації розробляють свої бланки для складання різних документів, які не мають уніфікованих бланків. У тому числі і для доповідних записок.

Складається аналогічно, як і в інших документах, наприклад заявах:

  • шапка повинна розташовуватися в верхньому правому куті аркуша паперу або бланка;
  • в перших двох рядках пишеться посада, прізвище та ініціали керівника підприємства;
  • далі пишеться посада, прізвище та ініціали працівника, який склав доповідну.

Якщо на підприємстві затверджений бланк для доповідної записки, то в ньому, як правило, вже є шаблон для шапки.


Бесплатная юридическая консультация:

  1. Шапка документа.
  2. Найменування документа, в даному випадку «Доповідна записка». Найменування може розташовуватися або зліва, або посередині рядка. Воно пишеться з великої літери.
  3. Нижче найменування розташовується безпосередньо текст з інформацією. Він повинен містити якомога більш докладний опис проблеми.
  4. Нижче ставиться дата і підпис особи яка склала документ.

від головного бухгалтера

Доводжу до Вашого відома, що в ході проведеної інвентаризації складу виявлена ​​недостача товарно-матеріальних цінностей в сумі 1548,28 рублів.

Після того, як проблеми, викладені в доповідній записці вирішені, її відправляють на зберігання. Зберігати її можна в наступних місцях:

  • підшити в книгу, де збираються всі підстави для наказів (заяви, службові записки, довідки і т.д.);
  • підшити до документів, які були складені на підставі даної доповідної записки (службове розслідування, наказ і т.д.).

Термін зберігання доповідної записки буде залежати від того, які документи будуть в результаті складено. В середньому цей термін коливається від 3 до 5 років. Тому папку, де зберігаються всі доповідні записки годі й зшивати, а зберігати просто на швидкозшивачі.

Текст доповідної записки складається в довільній формі, але для найбільш поширених випадків можна використовувати приблизні зразки.

Про відсутність працівника на робочому місці

Доводжу до Вашого відома, що зварювальник А.А. Буренков відсутня на робочому місці без попередження з початку робочого дня і по даний час (з 8 години 00 хвилин до 12 годин 30 хвилин). Прошу розпорядитися про проведення службового розслідування за даним фактом.

Про невиконання посадових обов’язків

Доводжу до Вашого відома, що бухгалтер Н.А. Павлова допустила помилку при нарахуванні заробітної плати працівникам виробничого цеху. Також вона регулярно порушує свої посадові обов’язки і нехтує розпорядженнями свого безпосереднього керівника. Прошу прийняти міри.

Про некоректну поведінку співробітника

Доводжу до Вашого відома, що менеджер І.А. Єзерський, спілкуючись з клієнтами організації, дозволяє собі використовувати нецензурну лексику та образи. Прошу прийняти міри.

Про появу працівника на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння

Доводжу до Вашого відома, що електромонтер А.В. Юдін знаходиться на своєму робочому місці з ознаками алкогольного сп’яніння: нетверда хода, несвязная мова, характерні запах. Прошу розпорядитися про відсторонення даного працівника від виконання службових обов’язків і провести службове розслідування за даним фактом.

Доповідна записка — це документ, за допомогою якого співробітники інформують керівника організації про різні ситуації, прийняття рішень по яким залежить від керівництва.

Даний документ складається у довільній формі, але при цьому оформляють її відповідно до вимоги правил діловодства.

Якщо у вас така ж ситуація, дивіться як правильно звільнитися з роботи за власним бажанням без відпрацювання і в яких випадках вам не можуть в цьому відмовити.

Можете прочитати про процедуру звільнення співробітника за прогул згідно із законодавством РФ.

Відео — в чому різниця між докладним і службовими записками:

Мені не зовсім зрозуміло, як вести нумерацію на доповідних записках. Хто цим має займатися, сам пише або секретар? Якщо сам, то потрібно, напевно, мати для цього спеціальний журнал.

Я думаю, що доповідні записки пишуть нижчестоящі підлеглі вищим. А службові записки пишуть один одному рівнозначні за посадами керівники.

Висновок один, що до документообігу потрібно ставитися серйозно, а не абияк. Це в майбутньому допоможе уникнути проблеми з перевірками.

У нас доповідні зберігають в особистих справах працівників у відділі кадрів. Тобто, прикладають до наказу про покарання, знайомлять працівника під розпис і прибирають до особової справи.

В одній з великих організацій, в якій мені довелося працювати у свій час, весь внутрішній документообіг називався рапортами. І не важливо, доповідну ти пишеш або службову записку. Хоча організація була воєнізованої, а громадянської і до силових структур не мала жодного відношення.

Источник: http://kleotur.info/sluzhbova-zapiska-dovodzhu-do-vashogo-vidoma-pro-5/

Пояснювальна записка. Доводжу до Вашого відома, що протягом І семестру студентка Гримайлюк С.Г;

Доповідна записка

Доводжу до Вашого відома, що протягом І семестру студентка Гримайлюк С.Г. пропустила 18 академічних годин без поважних причин, має неатестації з трьох дисциплін. Прошу вжити заходів до студентки Гримайлюк С.Г.

26.12.04. підпис Симоненко С.В.

Пояснювальна записка.Цей термін використовується для назви двох документів:

вступна частина іншого документа (плану, програми, проекту тощо), де обґрунтовується мета його створення, структура, зміст, функціональне призначення, актуальність, новизна;

документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії особи (частіше — порушення дисципліни, невиконання роботи), ситуація, що склалась.

Якщо пояснювальна записка не виходить за межі установи, то може оформлятися на звичайному аркуші паперу, якщо скеровується до іншої установи, то її оформляють на бланку і реєструють.

адресат (посада, прізвище та ініціали керівника);

назва виду документа;

назва структурного підрозділу (не завжди);

номер (не завжди);

адресат (посада, підпис, розшифрування підпису).

технікуму з навчальної роботи

студента групи Б-21

Із 15.05.04 до 18.05.04 я не відвідував заняття, оскільки допомагав усунути наслідки стихійного лиха, що сталося за місцем проживання батьків (с. Веселкове, Сумської обл.).

Додаю довідку з селищної ради.

20.05.04 підпис (Кривець Ю.П.)

Звіт- це письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи, доручення; діяльність особи чи організації за певний період часу. Розрізняють статистичні (цифрові) звіти й текстові. Статистичні пишуться на спеціальних, виготовлених друкарським способом, бланках, текстові — на стандартних аркушах паперу. Матеріал звіту — чітко визначений період часу (тиждень, місяць, квартал, півріччя тощо).

назва виду документа;

заголовок (зазначають про що звіт і за який період);

текст (складається зі вступу; основної частини, де зазначаються головні завдання чи види робіт, та висновків або планів на перспективу);

Источник: http://studopedia.su/13_80742_poyasnyuvalna-zapiska.html

Як правильно довожу чи доводжу

Всі словники

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

доводити

ДОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ДОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. дові́в, довела́, ло́; док.

1. перех. Ведучи, доставляти кого-небудь до певного місця; супроводити. Улас вертався удвох з Лукиною й доводив її щодня до самої хати (Н.-Лев., III, 1956, 340); Він таки виконав свою обіцянку й довів мандрівників до свинцевого родовища (Донч., II, 1956, 59).

2. перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами; доказувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати (Коцюб., І, 1955, 463); Хто надто багато доводить, той нічого не доводить (Ленін, 11, 1949, 202); Говорив [Сидорчук] запально і переконливо, немов десь з кафедри доводив свою нову військову концепцію (Ю. Бедзик, Полки. 1959, 156); Соціалістична система господарства довела свої переваги (Рад. Укр., 26.III 1950, 1).

3. перех. Роблячи що-небудь, досягати певної межі. Робітник доводить калібр до останнього ступеня точності (Собко, Любов, 1935, 11); На Україні виробництво зерна треба довести до 3738 мільйонів тонн (Ком. Укр., 5, 1966, 11).

4. перех. Змушувати кого-небудь пройнятися певними почуттями, переживаннями і т. ін. Плутались [діти] у неї під ногами, бились, верещали і доводили її до розпачу (Л. Укр., III, 1952, 706); — Корись, сину, не доводь батька до гніву (Горд., II, 1959, 208).

5. неперех., діал. Доносити, повідомляти. — Ви так і звикли про все доводити дідові. Цокотухи! (Мирний, IV, 1955, 302).

6. перех., спец. Здійснювати механічну обробку деталей машин, апаратів, приладів і т. ін. для надання їм точних розмірів і чистоти поверхні; притирати. Різальні грані таких різців обов’язково треба старанно доводити на точилі або на бруску (Різальні інстр. 1959, 32).

◊ Дово́дити (довести́) до ві́дома див. ві́дома; Дово́дити (довести́) до гріха́ — бути причиною чиїх-небудь негативних вчинків. — Мовчи, Марино, не доводь хоч ти до гріха, — невгавав Левко (Кучер, Трудна любов, 1960, 175); Дово́дити (довести́) до згу́би — губити, занапащати кого-небудь. Одарка заплакала слізьми та й почала розказувати все: як її замикали на ніч саму у горницю, як грозили й били, як до згуби довели… (Вовчок, І, 1955, 43); Дово́дити (довести́) до кінця́ (до кра́ю, рідко кра́ю) — закінчувати що-небудь. — Я вірю — коли візьмемось за діло терпляче, уперто і уважно, ми доведемо його до краю (Вас., II, 1959, 227); Дово́дити (довести́) до пуття́ (до ладу́): а) (що) робити як слід, як треба що-небудь. Вона обіцяла побалакати з Явдохою про його діло, але не скоріш, як у неділю, бо тепер.. заходилась коло мазаннятреба ж довести його до ладу (Коцюб., І, 1955, 50); Друга частина [страйкарів] цупко трималась свого: почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу, а некурям на сміх! (Головко, II, 1957, 238); б) (кого) ростити, виховувати, допомагати кому-небудь досягти певного становища в суспільстві. Задумався він і над долею свойого [свого] годованця і постановив собі не покинути його, але довести до пуття (Фр., II, 1950, 142); Добрий був з діда різьбяр; своє вміння він потроху передавав улюбленцеві Борису Ганущакові, якого виховав та до пуття довів (Дмит., Наречена, 1959, 204); Дово́дити (довести́) до ро́зуму (до ума́, до глу́зду) — виховувати, ростити дітей. — Коли хто вернеться додому, накажіть моїй жінці, нехай не журиться, не плаче, та нехай доводить до розуму дітей (Н.-Лев., II, 1956, 213); Няньчить її й доглядає [ненька]. обчісує й одягає, До глузду доводить (Г.-Арт., Байки. 1958,170); Не дово́дити (не довести́) до добра́ див. добро́.

Дово́дити, джу, диш, сов. в. довести́, веду́, де́ш, гл.

1) Доводить, довести. От як раз дід довів гайдамаку до тиєї хати. Рудч. Ск. II. 149.

2) Допускать, допустить, доводить, довести. Нехай Господь скарає того, хто довів до того. Ном. № 4109. Бог його зна, до чого мене Бог доведе. ЗОЮР. І. 11. А чи довго матір та ще й доору довести до того, що повірить усьому, що їй стануть росказувати. Кв. Нe довести́. Не допустить, не привести. Не доведи мене до сього, Господи! К. ЧР. 267.

3) Только несов. в. Предводительствовать. Швачка їми доводив. ЗОЮР. I. 135.

4) Доказывать, доказать. Галілей став доводити, що Коперник не дурень і не єретик. Ком. І. 56. А я йому довожу, що все одно. МВ. Прокіп мене розважає, доводить мені, що се лихо дочасне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).

5) Довести́ до згу́би. Погубить, довести до гибели. Одарка заплакала слізьми та й почала росказувати все: як її замикали на ніч саму у горницю, як страхали і били, як до згуби довели. МВ. І. 72.

6) — до кра́ю, д. краю. Окончить, довести до конца. Доведу уже до краю, доведу, — спочину. Шевч. 206. Треба краю доводити. Шевч.

1) — до пуття́. а) Сдѣлать какъ слѣдуетъ. б) = Доводити до розуму. Не довів тебе до пуття. Св. Л. 99.

8) Дово́дити до розуму. Воспитывать. Батько щоб навчав та до розуму доводив. Кв. Не той тато, що сплодив, а той, що до розуму довів. Ном. № 7236.

9) Довести́ свого. Поставить на своемъ. Жене б він такеньки не обійшов: я б йому довела свого, побачив би він. МВ. 11. 80.

10) — сорома́. Надѣлать сраму, пристыдить. Се чужа сторона доведе сорома. Мет. 196.

Источник: http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8

Юрій Щербак Оповідання аве марія

«Доводжу до вашого відома, що головний лікар Ставичанської дільничної лікарні громадянин Труш Г. С. веде аморальний спосіб життя, доходячи до морального занепаду із своєю сусідкою, вчителькою Ставичанської середньої школи громадянкою Мельник Н. О., чим обидва вони порушують моральний кодекс будівника комунізму, зраджуючи:

1. Труш Г. С. — свою дружину В. Труш, яка перебуває зараз на навчанні в м. Києві, де кінчає держуніверситет і виховує 6-місячну дочку.

2. Мельник Н. О. — свого чоловіка, Мельника Ф. П., шофера автопідприємства, який часто не буває вдома у зв’язку з службовими відрядженнями.

Прошу вжити всіх відповідних заходів для припинення цього неподобства».

Слово «заходів» було підкреслено синім олівцем. Вгорі, у лівому кутку, тим самим олівцем рішуче написано: «Тов. Моздюк. Розберіться».

— Що скажеш? — спитав Моздюк, головний лікар районної лікарні.

Григорій Семенович Труш, він же Грицько Труш, двадцятип’ятирічний здоровань, який тільки торік закінчив медичний інститут, все ще вдивлявся в клаптик паперу, вирваний зі шкільного зошита для арифметики. Листа було надруковано на машинці, в якій замість літери «і» стояла цифра «1». Надивившись на лист (навіть на світло його наставляв), Грицько впер погляд у руки свого начальника: Моздюк колись служив на флоті, його руки були щедро прикрашені татуйованими якорями.

— Чого мовчиш? — втомлено перепитав Моздюк.

Як майже всі головні лікарі районних лікарень, Моздюк був хірургом і сьогодні страшенно намучився, складаючи докупи одного дядька, що розбився на мотоциклі, п’яний у дим, — тільки шолом його і врятував; шосе, проходячи через районний центр, робило різкий, несподіваний поворот перед будинком народного суду; той п’яний не встиг звернути ліворуч і, пробивши штахети, врізався в стіну, ще й вікно головою висадив, і влетів, як янгол, у кабінет судді Сухорука. Операція тривала три години, а перед тим Моздюк різав грижу в жінки з Верхівців, і тепер йому страшенно хотілося спати, а не займатися цим жовтодзьобим Грицем, який, відверто кажучи, подобався Моздюкові. Бо відтоді, як у Ставичанах командувати лікарнею почав Гриць, геть повщухали там усі чвари, такі гидкі й буденні, пов’язані чи то з нестачею білизни, чи картоплі, чи з днями чергувань та строками відпусток медсестер і санітарок; одразу зникло все те, що каламутило лікарню упродовж багатьох років, доки сидів там Христофоренко.

— Брехня все це, — сказав Труш, кусаючи губи, йому плакати хотілося від такої образи, бо таке й наснитися не могло — щоб це він крутив романи з сусідкою Надькою, з чоловіком якої, Федором, був у найпрекрасніших стосунках. Заходили, звичайно, Мельники до нього в гості, було таке, він до них теж, усе як слід, по-сусідськи, проте на Надьку навіть і не дивився: якась худа, облізла, не подобалася вона йому. Інша річ Федір — хлопець, старший за Грицька, моторний, не який-небудь тюхтій. Красувався Федько Мельник у синій сорочці з чорно-жовтою емблемою на лівому рукаві й літерами FDJ — Спілка вільної німецької молоді. Подарували йому цю сорочку в НДР у місті Лейпцігу, де побував він разом з молодіжною делегацією. Ця синя сорочка дуже пасувала до білявого Федькового волосся. Труш міг годинами слухати його розповіді — чи то про Німеччину, чи про Забайкалля, де служив Мельник в армії, чи про шоферські пригоди.

— Ні, ні, стривай, — сказав Моздюк. — То ти їм (він махнув рукою в невизначеному напрямку) скажеш, що це брехня. Ми ж свої люди. Кажи правду.

— Брехня, Борисе Петровичу. Їй-богу, брехня. Хочете вірте, хочете — ні. Можу дати чесне комсомольське. Можу забожитися. Брехня, та й годі, — з відчаєм сказав Труш.

— Ну, гаразд, — Моздюк відсунув убік листа й поклав на нього книжку «Апендицит» із серії «Бібліотека практичного лікаря», — наче могильною плитою накрив підлий донос, немовби даючи знати, що з цією неприємною справою покінчено. — Скажу, що провів з тобою виховну роботу й що факти не підтвердились.

— Спасибі, Борисе Петровичу, — зрадів Труш, дивуючись навіть, що ця мука так швидко скінчилася.

Моздюк скинув халат і шапочку й одразу став ніби іншою людиною. Біла шапочка, яку завжди носив Моздюк, насунувши майже на брови, приховувала величезну сократівську лисину; гарбузоподібна голова Моздюка була геть лиса — тільки збоку і ззаду лишилося трохи волосся. Без шапочки Моздюк постарів років на двадцять.

— Гайда до мене, пообідаємо, — запропонував він. — Ти холостий, я теж зараз парубкую. Жінка до Євпаторії поїхала. Є рибка смажена.

Моздюк жив на території лікарні, в невеличкому старенькому будиночку, що зберігся ще з земських часів. Він був добрячим куркуликом, або, якщо по-сучасному мовити, — хорошим господарем, якого так просто не об’їдеш. На території лікарні надумав викопати ставок — навесні напускали туди воду й розводили коропів; у лікарняному садку, поруч з яблунями, Моздюк розбив невеличкий виноградник — щоправда, виноград був дрібний і кислий; на задньому дворі побудовано добротний свинарник, де відгодовувалися поросята у таких кількостях, що можна було м’ясом приторговувати, виручаючи в тяжкі хвилини районну чайну; там утворилося ціле багнище, з запахом, що не сприяв охороні народного здоров’я, і давно треба було б Моздюка оштрафувати, однак санепідстанція в особі її головного лікаря Годні не зважувалася на такий вчинок, тому що гігієністи боялися заводитись з Моздюком. Зате хворі в лікарні Моздюка харчувалися значно краще, ніж в інших медичних закладах. Отримували вони більше м’яса, свіжої городини; яблук, вишень, інколи навіть рибкою могли поласувати. Й одягнуті були не в хламиди невизначеного кольору, а в гарні сині й темно-червоні байкові піжами.

Скільки Моздюк себе пам’ятав, був він завжди за старшого: ще до війни, коли помер батько, почав працювати на заводі й годувати велику сім’ю; потім на фронті був мічманом, і тоді вже його матроси величали не інакше, як Борисом Петровичем; після війни вважався серед студентів «старим»; його завжди обирали до профкому і довіряли посаду скарбника через те, що був скупий, акуратний і мав гарний каліграфічний почерк. Після закінчення інституту Моздюка одразу призначили головним лікарем, і хворі перейнялися величезною повагою й довір’ям до цього кирпатого, з глибокими зморшками на щоках літнього чолов’яги; невтямки їм було, що перед ними людина без жодного лікарського стажу.

Втім, Моздюк досить швидко став непоганим хірургом, а ще кращим господарником. На всіх своїх керівних посадах він залишався добродушним дядьком: в інституті ніколи не гнівався, коли оті молокососи, що прийшли з десятирічки й знали напам’ять усі фізичні формули, малювали на нього карикатури, звали «дідом» і кепкували з його «милозвучного» прізвища. Дивився на них, як на дітей, і чогось жаль йому було їх — може, так, як тих молодих матросиків, які по-дитячому плакали, вмираючи на палубі есмінця. Грицько Труш нагадав Моздюкові студентські часи, і хлопців з шостої групи, й сина, який готувався до вступу в інженерно-будівельний інститут, і матросів з есмінця: такі самі були в них відкриті обличчя, наївні очі й сором’язливі усмішки.

Коли вони прийшли до Моздюкової хати, стіл уже був накритий. Господарювала в квартирі санітарка Зоня — стара дівка, родичка його жінки — Моздюкові очі й вуха в лікарні. На столі поруч із вінегретом стояла миска з підсмаженими коропами. Ще стояла тарілка з яєчнею, поруч біло й святково виблискувала банка зі сметаною до борщу, а в хлібниці лежала ще гаряча біла паляниця. Моздюк понишпорив у буфеті, довго щось там вишукував, нарешті витягнув звідти надпиту пляшку «Мисливської» й поставив на стіл.

— Керосин, звичайно, — скривився Моздюк, — ну, та нічого. Будьмо.

Випили — й Грицько взявся за смажену рибу, яєчню і свіжий хліб, бо страшенно зголоднів; уранці, як їхав до районного центру, випив сире яйце, відщипнув від хлібини шматочок — оце й весь його сніданок.

— Яка б оце сволота могла написати на тебе? — питав Моздюк, обережно витягаючи з рота кісточки з риби.

— Хіба я знаю, — стенув плечима Труш. — Кому це потрібно?

— А підозрюєш когось?

— Та ні. Нікому нічого поганого наче не робив. не знаю.

— А хто в тебе сусіди?

— На першому поверсі живе інженер з підстанції. Його вже місяць немає. Поїхав з сім’єю до матері в гості. Друга квартира порожня. А на другому поверсі — ми та Мельники. Кому писати?

Зоня принесла борщ, який сміливо міг би увійти до скарбниці світового кулінарного мистецтва — буряково-червоний, наваристий, з великими шматками м’яса, затертий старим салом, густий, як овочеве рагу. Моздюк кинув у борщ ложку сметани, розмішав, і борщ став блідо-рожевий. Сьорбав голосно, висмоктуючи з ложки так, наче в роті мав потужний повітряний насос. Труш, хоча був і голодний, їв тихо й намагався не квапитись,

— А оця Мельничиха. — почав Моздюк.

— Надька ця. як вона? Нічого собі дівка?

— Та де там, — махнув рукою Труш. — Страшна, як друга світова війна. Як то кажуть, ні спереду, ні ззаду.

Він уявив ту Надьку в ситцевому халатику, як вона тягає воду у відрі нагору, — квола, волоссячко рідке, зібране ззаду в мишачий хвостик, на верхній губі пушок, а шкіра жовтувата, з слідами ластовиння. І що тільки знайшов у ній Федір? Труш пригадав свою Віру — високу, майже врівень з ним, ставну й чорняву. Вперше він побачив її на вечорі в університеті: вона співала у «Веснянці», на ній було українське вбрання: яскрава плахта, червоні чобітки, біла вишивана блузка, намисто, а чорне волосся туго перетягувала червона стрічка. Грицеві вона здалася найвродливішою дівчиною у «Веснянці». Коли вони розписувалися в Києві, на Печерську, в Палаці одружень, всі казали, що Грицько й Віра немовби брат і сестра, так гарно дібралася пара.

— Узнаю, хто написав, — уб’ю, — сказав Труш. — Запам’ятає тоді мене на все життя.

— Ну, ти це кинь, — миролюбно сказав Моздюк. — Якби я вбивав кожного, хто на мене писав, — ого-го!

Він зареготав і покрутив головою, уявивши цю жахливу картину, наче намальовану художником Верещагіним під назвою «Апофеоз війни».

— Мені чого обідно, — сказав Труш, стежачи, як точно ділить рештки горілки Моздюк. Ще сильна в нього рука була, не тремтіла. — Мені обідно, що я на неї оком навіть не моргнув, а тут такий резонанс. А що Віра скаже — раптом дізнається? Ну, що я їй скажу? Вона там з Оксаночкою мучиться, а я ніби тут шльондраю..

— Так, — згодився Моздюк, — діло погане.

Тут Зоня поставила на стіл тарілки зі смаженого печінкою й вареною картоплею, розсипчастою, білою, як сонце.

— Не журися, Грицю, — сказав Моздюк, підносячи чарку. — Якщо жінка тебе любить, все простить. Бувай здоровий!

Випивши, Моздюк примружився, як кіт на сало, оченята його стали ще менші, з’явився в них масний блиск.

— А чоловік її часто не буває вдома? — спитав.

— Часто. Через день, через два й немає. Пішов у рейс. Він на автобазі працює.

— І що вона тоді робить?

— Хіба я знаю, — сказав Труш. — Вдень працює, ввечері вдома сидить, телевізор дивиться.

— А ти що вечорами робиш?

— По-різному. То в лікарні, то футбол дивлюся..

— Нудьгуєш, — співчутливо зітхнув Моздюк. — Важко тобі без жінки.

— Не вірите ви мені, Борисе Петровичу, — безнадійно сказав Труш. Зашарівся, як дівчина, й це також сподобалося Моздюку. Він подумав, що хлопець, мабуть, не бреше, хоча абсолютної певності Моздюк ні в кому й ні в чому не мав. Так навчило його життя.

Моздюк акуратно відрізав грубеньку смужку масла й кинув її на картоплю: геометрично правильна жовта скибка раптом стала овальна, попливла, розтопилася.

— Ось тобі моя порада, — сказав Моздюк. — Ніколи не плутайся з сусідками й медсестрами зі своєї лікарні. Ти тільки починаєш жити. Хочеться тобі скочити в гречку — знайди когось у райцентрі. Знайди таку, щоб ні ти від неї не залежав, ні вона під тебе.

— Борисе Петровичу, — благально почав Труш.

— Стривай, — владно обірвав Моздюк. — Слухай мене, старого, і на вус мотай. На чому погорів Христофоренко? На цьому самому погорів. На бабах клятих. Дав їм сісти собі на шию. І загинув мужик. Швидше привозь свою Віру. Бо це ненормальне явище — в одному домі. двоє.

— Нещасний я, —схопився за голову Труш, — за що на мене таке лихо? Ні сном, ні духом не знав. Підуть тепер розмови. Ні, вб’ю ту сволоту, що доноси пише.

— Вб’єш? — хитро зиркнув на нього Моздюк.

Підійшов до письмового столу, відкрив тумбу, витягнув на підлогу шухляду. Довго порпався в ній. Нарешті простягнув Трушеві аркуш зім’ятого паперу. Труш прочитав:

«Рапорт. Доводжу до вашого відома, що акушерка Ситник Г. М. порушує трудову дисципліну, запізнюється на роботу і грубо поводиться зі мною, чим порушує кодекс трудового законодавства. Прошу прийняти міри. Головний лікар Ставичанської дільничної лікарні Христофоренко».

Замість літери «і» тут так само стояла цифра «1».

— Ти йому нічого не зробиш, — Моздюк лагідно обійняв за плечі Труша. — Ти навіть не скажеш йому, що знаєш, що це він писав.

— Ні, — твердо сказав Моздюк. — Він просто нещасна людина. І дуже хороший лікар. Він до зарізу потрібен у Ставичанах. Ти думаєш, що ти лікар? З усіма твоїми книжками, конспектами й науковим гуртком? Ні. Ти ще мов та мушка, що б’ється в скло й не бачить, що поряд вікно відчинене. Ти не ображайся, але це так. Тепер дивись. Христофоренко до тебе був дев’ять років головним лікарем. І не дільничної лікарні, а тоді ще районної. Це вже потім, коли район перенесли, він став мені підлягати. І раптом приїздиш ти. І тебе одразу ставлять головним. Тямиш?

— При чому тут я? — мовив Труш. — Хіба я просився? Це ж ви поставили. Якби знав, у яке болото. Ніколи.

— Ти тут ні при чому, — згодився Моздюк. — Але це не має значення. Ти прийшов — молодий, красивий. Тобі дають одразу квартиру. Ти з’явився на все готовеньке. Адже лікарню він будував. Він! Сам коней запрягав і сам цеглу возив. І стіни штукатурив, і сам двері фарбував. Розумієш? Ти заводиш нові порядки, тебе всі люблять, бо він усім набрид зі своїм характером.

— Все одно пику йому треба набити, — не здавався Труш.

— Тепер така перспектива, — вів далі Моздюк. — Ходять чутки, що твоїй жінці запропонували залишитися в Києві на кафедрі. Це правда?

— Правда, — знітився Труш.

— Значить, ти можеш завтра рвонути із Ставичан. Вступиш до аспірантури — й привіт. Пишіть листя. А хто людей лікуватиме? Христофоренко.

— Нікуди я не поїду. І Віра не залишиться в Києві.

— Сказав сліпий — побачимо. Так що, дорогий, їдь додому, працюй і не хвилюйся. І нічого не кажи Христофоренку, Інакше він ще таку капость тобі викине, що ого-го. Скільки я лиха з ним натерпівся, — зітхнув Моздюк. — Ну, бувай. Він підштовхнув Труша в спину.

— Піду посплю трохи. А ти їдь додому. Вибачай, коли що не так.

Від районного центру до Ставичан була не близька дорога — сорок кілометрів найгіршої бруківки, та й ту повиривано було в різних місцях; дощило всю весну, на початку травня проглянуло сонечко, видалося кілька по-справжньому спечних днів, відтак знову впали дощі, нудні, по-осінньому холодні; поля похмурі, подекуди полягли пшениці, а в низинах і вибалках стояла каламутна, глиниста вода. Їхав Труш на лікарняному УАЗі — сидів мовчки, не розмовляючи з шофером Митею, балакуном-всезнайкою. Той теж не ліз перший у розмову з начальством, розуміючи, що начальству, мабуть, щойно дали добру прочуханку, чи, як висловлювався колишній головний лікар Христофоренко, — поставили високу клізму з тертого скла.

Тепло й затишно було в кабіні УАЗа — зліва пригрівав Труша мотор.

Митя мовчки крутив кермо, петляючи поміж рівчаків та куп насипаного для ремонту каміння, інколи тільки в найважчих місцях закрутисто лаючись. Відколи ліквідовано було Ставичанський район (після чого Ставичани скотилися до рангу звичайного села), рух по цьому у шосе різко змалів; коли-не-коли проїде «козлик» голови колгоспу в райцентр на нараду; коли-не-коли привезуть у ставичанський сільмаг закритим «газоном» пиво, джинсові костюми Шепетівської швейної фабрики і плащі болонья; зрідка хтось із начальства на «Волзі» зазирне до Ставичан, хоча райцентрівські шофери неохоче їздили цією дорогою; коли б їхня воля, вони б і не глянули в той бік, хай би й згоріли ці Ставичани: бо ж кому хотілося ламати ресори й амортизатори на цій диявольській машинодробарці, чомусь позначеній на карті як шосе обласного значення з твердим покриттям? Таки тверде було це покриття, ой тверде! Тільки взимку, коли сніг законопачував усі дірки, ями й рівчаки, рух між Ставичанами й райцентром пожвавлювався.

Проминули Нову Гуту — від цього села починалися землі колишнього Ставичанського району; весь обшир, скільки оком не кинь, займали плантації цикорію. Хто не знав, думав, що то цукровий буряк. Так само, як і буряки, цикорій теж треба було прополювати; Труш угледів на лану перед самими Ставичанами зігнуті постаті жінок із сапками. Зітхнув і подумав, що треба б перевірити, яку воду возить жінкам старий косоокий Кузьмич; зараз, щоправда, під такі дощі й пити не дуже хочеться, а оце коли була спека й спрага мучила людей, що вийшли на норму, подейкували, нібито Кузьмич, аби обертатися швидше, возив воду на поле не з Демківської криниці, а просто зі ставу, після чого люди животами похворіли.

УАЗ проторохтів по містку і в’їхав у Ставичани. Печать колишньої райцентрівської величі ще лежала на селі, одначе всі невблаганні ознаки адміністративного запустіння й ієрархічного занепаду вже виявилися повною мірою. Десь позникали з будинків вивіски, в яких усе звучало ангельською музикою, бо всі вони починалися зі слова «РАЙ»; стояв недобудований, величезний, як зерносховище, клуб, що мав стати районним Палацом культури; при клубі припинив свою діяльність духовий оркестр, оскільки керівник його, інспектор райфінвідділу Степан Йосипович Неселовський, котрий грав на корнет-а-пістоні, переїхав до районного центру. Футбольне поле заросло бур’янами, й на ньому ліниво паслися корови. Базарні ряди, поставлені на лузі коло Трушевої лікарні, зяяли пусткою; тільки лошата пострибували коло яток, де колись гриміли на всю область ярмарки. У зв’язку із згортанням та евакуацією районних організацій, у Ставичанах виявився раптом надмір службових приміщень, завдяки чому під канцелярію лікарні віддали дерев’яний дім, що належав колись купцеві Пейсаховичу, а потім там був військкомат: так і залишилися заґратовані вікна в кількох кімнатах. Це був старий і довгий, наче сарай, будинок, холодний і сирий як влітку, так і взимку. Хоч як мудрували ставичанські медики, все ‘дно дві кімнати залишилися порожні; тоді Христофоренко розпорядився позавішувати стіни плакатами про дизентерію, глисти й кашлюк, і кімнати ці вважалися діючими — мовляв, ведеться тут активна санітарно-освітня робота.

Дім стояв у самому центрі Ставичан, у діброві, що називалася парком культури і відпочинку. Недалеко від канцелярії стояв пофарбований бронзовою фарбою пам’ятник ставичанцям, загиблим під час війни. Пам’ятник було озвучено — в урочисті дні завклубом умикав магнітофон і диктор зачитував довгий список загиблих — сто п’ятдесят прізвищ.

Митя підвіз Труша до канцелярії.

І одразу ж Труш наштовхнувся на Христофоренка. Той сидів на ґанку й вів розмову з завгоспом Палиусом. Відколи Христофоренка розжалували в рядові, він став великим демократом: охоче братався з санітарками й завгоспом, шоферами й куховарками. От і зараз Христофоренко вів задушевну бесіду з Палиусом — чи то про картоплю, чи про перспективи прийняття угоди про загальне роззброєння, чи ще про щось. Уздрівши Труша, співрозмовники змовкли й прикипіли поглядами до постаті головного лікаря. А Труш знітився, наче скоїв щось погане, наче чимось завинив перед Христофоренком. У Христофоренка була чисто, до лиску поголена голова; сидів у розстебнутій зеленій бобочці з владним виглядом приборкувача хижаків. Якось Труш зайшов до Христофоренка, коли той голив голову: у Гриця мороз пробіг по шкірі, коли почув хрусткий звук — наче ножем по дереву шкрябали.

Христофоренко пильно й з доброзичливою усмішкою придивлявся до Труша. Перший же й звернувся до головного лікаря, як і личить підлеглому, для якого нема нічого важливішого над інтереси справи:

— Ну як, Григорію Семеновичу? Дають нарешті рентгентехніка?

— Ні, — похмуро сказав Труш.

— От біда! — ляснув долонями по колінах Христофоренко й перезирнувся з Палиусом. Той і собі про всяк випадок покрутив обережно головою. Мовляв, і справді біда.

— Що там у лікарні? — спитав Труш, боячись підходити ближче до Христофоренка, аби той не відчув запаху випитої горілки. Бо знову напише донос, кляте стерво.

— Все гаразд, — мовив Христофоренко. — Ніхто не помер, ніхто не народився.

— Добре, — буркнув Труш, — коли що, дзвоніть додому. Я буду вдома.

Він пішов, а разом з ним, крекчучи, подався до чайної пити свіже пиво завгосп Палиус. Як тонкий дипломат, Палиус не хотів надто рекламувати своє приятелювання з Христофоренком: все-таки головним лікарем був Труш — ось на що треба було в даний момент зважати.

Жив Труш метрів за сто від канцелярії — якраз навпроти наріжної брами парку культури й відпочинку. Жив у єдиному на всі Ставичани двоповерховому будинку. Дім цей почали зводити в часи, коли Ставичани були ще райцентром, — і охрестили його «будинком молодого фахівця». Труш одержав тут двокімнатну квартиру і був щасливий, бо якраз мала тоді народитися Оксанка. Вірі квартира теж сподобалась. Звичайно, вона хотіла б залишитися в Києві, в аспірантурі, при кафедрі; та з квартирами було в Києві сутужно, а грошей на кооперативне помешкання в них не було.

В будинку панувала мертва тиша.

Труш задумливо зійшов на другий поверх. Будинок цей, мабуть, планував неабиякий жартівник: сходи піднімалися спільним маршем приблизно до половини першого поверху, відтак вони поділялися на дві частини — праву, до Трушів, і ліву — до Мельників. Архітекторові, либонь, набридло вимальовувати на проекті дрібні зубчики сходинок, і він викреслив чотири височезні, кожна сантиметрів із сорок заввишки, так що стара людина чи дитина навряд чи змогла б подолати без чужої допомоги цей висотний бар’єр. Труш колись сміявся, казав вагітній Вірі, притримуючи й підштовхуючи її обома руками, що ці сходи — як дарвінівський штучний добір, як шлях еволюції, коли відпадає все кволе, слабке й безпомічне, все п’яне (бо п’яному годі зіп’ятися на ці сходи) й недуже.

Відчинив квартиру й окинув її критичним оком. Всюди відчувалася відсутність жінки. На кухні гора немитого посуду, хоча Труш і намагався підтримувати лад; а втім, часу на всі ці дрібниці не вистачало, й він перейшов на систему ОС — однієї сковорідки: обідав у лікарні, а на сніданок і вечерю смажив традиційну яєчню на старому салі або картоплю. Зітхнувши, подумав, що треба вимити фужери пральним порошком, бо з фужерів кілька днів тому пито пиво, й скло потьмяніло. Підлога давно була не мита, плюшева накривка зсунулася з телевізора; в спальні коло шафи купою були звалені запилюжені медичні книжки й журнали. На шафі стояла п’ятилітрова сулія зі спиртом — майже тримісячний запас лікарні: вдома було певніше його зберігати, бо в лікарні спирт мав дивовижну властивість негайно випаровуватись під благодійним впливом лікаря Христофоренка. Операція «Спирт» була однією з найзначніших перемог Труша над Христофоренком. Гриць ступив до серванта, взяв знімок, на якому зображений був він із Вірою. Фото було вставлено в картонну рамку і підфарбоване аніліновими фарбами: рожеві обличчя, червоні губи, зеленкуватий фон. Фотографувалися тут, у Ставичанах, коли Віра приїздила на оглядини нової квартири. Поклавши фото на місце, Труш подався до кухні. Хотів помитися, та води в умивальнику не було. Водогін і каналізацію в дім спохвату забули провести — доводилося воду тягати з криниці в сусідньому дворі. А вмивальник Трушеві дістався славний, ще, кажуть, належав земському лікареві: старовинний, з мармуровою плитою, посеред якої круглим ілюмінатором сяяло дзеркало, з мармуровою поличкою і бронзовим краном, вигнутим у вигляді латинської літери S: дзьобик можна було наставити так, що вода фонтанчиком бризкала вгору, стікаючи у відро, сховане в дубову тумбу. Труш узяв чисте відро, прихопив до пари й відро з помиями й повільно пішов на вулицю.

Над Ставичанами западав холоднуватий вечір. Почало помалу мжичити, краплини дощу подзьобували чисту поверхню калюж, — спочатку спроквола й вроздріб, потім наче хтось зерном сійнув — щедрими пригорщами. Перевальцем пройшли качки й сховалися під повіткою. Засвітилися вікна в квартирі Мельників.

Трушеві чомусь неприємно стало, мерзлякувато, його серце сповнилося злістю до тої миршавої Надьки. Потрібна вона йому, як рибці парасолька. А тепер усі в селі й лікарні тицятимуть пальцями в його бік, знеславлятимуть — он, мовляв, іде вчительчин полюбовник. Ще й до Віри, чого доброго, поголос дійде — як він тоді перед нею виправдається? Віра ревнива, ніколи не повірить, що нічого в нього з Надькою не було. Треба зателефонувати Вірі, вирішив Труш. Сьогодні ж. Зараз.

Ішов по сходах, обережно тримаючи у витягненій руці відро — боявся розхлюпати воду. На площадці, де сходи розбігалися в протилежні боки, Труш клацнув умикачем — засвітив світло. Ступив ті чотири Гуліверові кроки вгору й побачив Надьку. В білій блузці й спортивних штанях стояла вона біля відчинених дверей і курила. Це було диво-дивнеє, бо ж Надька зроду не курила, не знав за нею цього Труш. Обличчя в неї було якесь не таке, як завжди, спухле, чи що.

Труш поставив відра перед своїм порогом.

— Наче й не знаєш? — заплакала Надька. —Тобі добре, з тебе як з гуся вода. А мені. Як я в школу піду?

Вона невміло тримала сигарету між вказівним і середнім пальцями, пучками терла очі й розмазувала сльози на шоках.

— Федір, Федір, — з відчаєм мовила Надька. — Побив мене й помчався до своєї матінки. Кому я що злого зробила?

Источник: http://refdb.ru/look/p4.html